Несмотря на то, что место программиста сулило спокойную работу, неплохие заработки и хорошую карьеру, Андрей без всяких сомнений покинул насиженные места и вступил на тернистый путь предпринимательства. Естественно, что ни о маркетинге, ни о продажах он и понятия не имел. Всему приходилось учиться на практике, набивая шишки в общении с покупателями.
Несмотря на все сложности, Поминову удалось завоевать клиентов, о которых мечтает любая компания. Как же предпринимателю-самоучке, работающему прямо в собственной квартире, удалось добиться такого успеха?
…По счастливому стечению обстоятельств, в один день с Андреем в Академии появилась чуть ли не первая в Советском Союзе партия болгарских персональных компьютеров. И у руководства возникла мысль перенести уже существовавшие словари с больших ЭВМ на персональные компьютеры. За полгода сделали работающий прототип словаря, который и лег в основу будущего Мультитрана.
Словарь планировалось продавать организациям (других покупателей в конце 80-х просто не было), однако в стране наступил кризис, возникли перебои с финансированием и проект стал умирать. Чтобы спасти то, что уже было сделано, энтузиасты, в числе которых был и Поминов, создали совместное предприятие. Так как денег на него никто не выделил, СП просуществовало всего полгода.
Возник довольно острый вопрос: кто станет хозяином продукта. «Здесь я, можно сказать, перетянул одеяло на себя, - вспоминает Андрей, - так как уже несколько месяцев сидел дома и занимался словарем в одиночку». Так Мультитран стал «домашним» проектом: Поминов сидел в обычной квартире, доводил его до ума, а в свободное время ездил в Европу за подержанными автомобилями и одеждой. «Покупать я тогда очень любил, а вот продавать – нет. Наверное, потому что продавать надо уметь», - смеется он.
…Время показало, что фирма – слишком много для одного человека, и Андрей переквалифицировался в индивидуального предпринимателя, ведь при такой организации бизнеса никаких «бумажек» практически не требуется…
…Недавно Поминову позвонила девушка из агентства, занимающегося проведением опросов, и спросила: «Это квартира или офис?» «Ну, даже и не знаю…», - замешкался он. Компьютер в своей квартире Андрей не выключает уже много лет: «Офис – дома, напротив – почта, через дорогу – банк, в том же доме
провайдер и сервер с Мультитраном. Этот «золотой треугольник» можно обойти за 10 минут».
«Если честно, я не могу сказать, каким именно будет сайт лет через десять.» - признается Андрей. | Незважаючи на те, що місце програміста обіцяло спокійну роботу, непогані заробітки і гарну кар'єру, Андрій без жодних сумнівів покинув насиджені місця і вступив на тернистий шлях підприємництва. Природно, що ні про маркетинг, ні про продажі він і гадки не мав. Усьому доводилося вчитися на практиці, набиваючи шишки в спілкуванні з покупцями. Незважаючи на всі складності, Помінову вдалося завоювати клієнтів, про які мріє будь-яка компанія. Як же підприємцю-самоука, який працює прямо у власній квартирі, вдалося домогтися такого успіху? ... За щасливим збігом обставин, в один день з Андрієм в Академії з'явилася мало не першим у Радянському Союзі партія болгарських персональних комп'ютерів. І в керівництва виникла думка перенести вже існуючі словники з великих ЕОМ на персональні комп'ютери. За півроку зробили працюючий прототип словника, який і ліг в основу майбутнього Мультитран. Словник планувалося продавати організаціям (інших покупців наприкінці 80-х просто не було), проте в країні настала криза, виникли перебої з фінансуванням і проект став вмирати. Щоб врятувати те, що вже було зроблено, ентузіасти, в числі яких був і згадки, створили спільне підприємство. Тому що грошей на нього ніхто не виділив, СП проіснувала всього півроку. Виник досить гостре питання: хто стане господарем продукту. «Тут я, можна сказати, перетягнув ковдру на себе, - згадує Андрій, - тому що вже кілька місяців сидів удома і займався словником поодинці». Так Мультитран став «домашнім» проектом: помині сидів у звичайній квартирі, доводив їх до відповідного рівня, а у вільний час їздив до Європи за автомобілями і одягом. «Купувати я тоді дуже любив, а от продавати - ні. Напевно, тому що продавати треба вміти », - сміється він. ... Час показав, що фірма - забагато для однієї людини, і Андрій перекваліфікувався в індивідуального підприємця, адже при такій організації бізнесу ніяких «папірців» практично не потрібно ... ... Нещодавно Помінову зателефонувала дівчина з агентства, що займається проведенням опитувань, і запитала: «Це квартира або офіс?» «Ну, навіть і не знаю ...», - забарився він. Комп'ютер у своїй квартирі Андрій не вимикає вже багато років: «Офіс - вдома, навпаки - пошта, через дорогу - банк, у тому ж будинку провайдер і сервер з Мультітраном. Цей «золотий трикутник» можна обійти за 10 хвилин ». «Якщо чесно, я не можу сказати, яким саме буде сайт років через десять.» - Зізнається Андрій. |