Пригадую, якось я читав, що деякі люди використовують мову, щоб приховати свої думки, але мій досвід свідчить про те, що значно більшій кількості людей мова служить замість думок.
Ділова розмова повинна бути регламентована меншою кількістю простіших правил, ніж будь-яка інша діяльність людини. А саме:
Май, що сказати.
Скажи це.
Перестань говорити.
Початок розмови, ще до усвідомлення того, що хочеш сказати, та продовження її після того, як ти це сказав, провадить комерсанта на шлях, який веде до суду або в притулок для бідних, до того ж від першого закладу до другого пролягає найкоротша дорога. У мене тут є юридичний відділ, на утримання якого йде чимало грошей, однак це дозволяє мені уникнути судової тяганини.
Звичайно, ти можеш розмовляти з дівчиною по телефону або спілкуватися з друзями після обіду, ведучи розмову, немов прогулянку з учнями недільної школи, – з зупинками для зривання квітів. Однак в офісі твої речення повинні ставати якнайкоротшими відстанями між крапками. Викресли вступ і заключну частину та обов'язково зупинись, дійшовши до другого. Для навернення грішників найкраще виголошувати короткі проповіді, а диякони зрозуміють тебе і без довгих промов. Залиши дурням перше слово, а жінкам – останнє. М'ясо завжди знаходиться посередині канапки. Звичайно, тонкий шар масла з обох боків не зашкодить, особливо, якщо воно призначене для людини, яка полюбляє його.
Пам'ятай також, що легше виглядати розумним, ніж говорити розумно. Говори менше, ніж інші і слухай більше, ніж говориш. Адже, коли людина слухає, вона не базікає зайвого про себе і водночас лестить своєму співрозмовнику. Дай більшості чоловіків хорошого слухача, а більшості жінок – достатньо паперу для нотаток, і вони повідають усе, що знають. Гроші говорять, але лише, коли у їх власника розв'язаний язик, і тоді їх вислови завжди звучать образливо. Бідність говорить теж, але ніхто не хоче вислухати її.