Competition in this pair is now closed, and the winning entry has been announced. Discussion and feedback about the competition in this language pair may now be provided by visiting the "Discussion & feedback" page for this pair. Entries may also be individually discussed by clicking the "Discuss" link next to any listed entry. Source text in English A theme of the age, at least in the developed world, is that people crave silence and can find none. The roar of traffic, the ceaseless beep of phones, digital announcements in buses and trains, TV sets blaring even in empty offices, are an endless battery and distraction. The human race is exhausting itself with noise and longs for its opposite—whether in the wilds, on the wide ocean or in some retreat dedicated to stillness and concentration. Alain Corbin, a history professor, writes from his refuge in the Sorbonne, and Erling Kagge, a Norwegian explorer, from his memories of the wastes of Antarctica, where both have tried to escape.
And yet, as Mr Corbin points out in "A History of Silence", there is probably no more noise than there used to be. Before pneumatic tyres, city streets were full of the deafening clang of metal-rimmed wheels and horseshoes on stone. Before voluntary isolation on mobile phones, buses and trains rang with conversation. Newspaper-sellers did not leave their wares in a mute pile, but advertised them at top volume, as did vendors of cherries, violets and fresh mackerel. The theatre and the opera were a chaos of huzzahs and barracking. Even in the countryside, peasants sang as they drudged. They don’t sing now.
What has changed is not so much the level of noise, which previous centuries also complained about, but the level of distraction, which occupies the space that silence might invade. There looms another paradox, because when it does invade—in the depths of a pine forest, in the naked desert, in a suddenly vacated room—it often proves unnerving rather than welcome. Dread creeps in; the ear instinctively fastens on anything, whether fire-hiss or bird call or susurrus of leaves, that will save it from this unknown emptiness. People want silence, but not that much. | The winning entry has been announced in this pair.There were 23 entries submitted in this pair during the submission phase, 4 of which were selected by peers to advance to the finals round. The winning entry was determined based on finals round voting by peers.
Competition in this pair is now closed. | Один із лейтмотивів нашого часу, щонайменше в розвинених країнах, — прагнення людей до тиші, яке вони не в змозі задовольнити. Гул транспорту, постійні звуки телефонів, системи автоматичного інформування в автобусах і потягах, телевізори на повну гучність навіть в порожніх офісах... все це постійно тисне на нас і змушує відволікатися. Виснажені шумом люди мріють про тишу: у незайманій природі, на просторах океану або в усамітненому місці, де можна знайти спокій та навчитися концентруватися. Професор історії Ален Корбен спробував рятуватися від шуму в стінах Сорбонни, де написав книгу про тишу. Норвезький дослідник Ерлінг Кагге поїхав до безлюдної Антарктики, спогади про яку також описав в книзі про тишу. У книзі «Історія тиші» професор Корбен висуває припущення про те, що раніше шуму було не менше, ніж зараз. До появи пневматичних шин залізні колеса і підкови оглушливо брязкали на міській бруківці. Доки пасажири добровільно не занурилися в мобільні телефони, в автобусах і поїздах точилися жваві розмови. Раніше продавці преси не просто мовчки розкладали стопки газет, а голосно рекламували свій товар. Так само поводилися продавці черешні, фіалок і свіжої скумбрії. У театрах і операх лунали захоплені вигуки та несхвальний свист. Навіть важко працюючи, селяни співали, що теж в минулому. Змінився не стільки рівень шуму, який у минулі століття теж вважали високим, скільки рівень відволікання, яке має місце, коли тиша не заповнює призначене їй простір. Тут виникає ще один парадокс: коли ми дійсно опиняємося в тиші — у глибині соснового лісу, відкритій пустелі або раптово порожній кімнаті — така тиша часто лякає, а не тішить. В нас зароджується страх. Ми інстинктивно намагаємося розчути будь-які звуки, які можуть врятувати нас від цієї невідомої порожнечі, наприклад шипіння полум'я, щебет птахів або шелест листя. Люди прагнуть тиші, але не настільки сильно. | Entry #24314 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Winner Voting points | 1st | 2nd | 3rd |
---|
54 | 11 x4 | 3 x2 | 4 x1 |
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 3.18 | 3.27 (11 ratings) | 3.09 (11 ratings) |
- 4 users entered 6 "like" tags
- 2 users agreed with "likes" (2 total agrees)
оглушливо | Flows well | milamlnk No agrees/disagrees | |
Доки пасажири добровільно не занурилися в мобільні телефони, в автобусах і поїздах точилися жваві розмови | Flows well | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
лунали | Flows well | milamlnk No agrees/disagrees | |
- 6 users entered 26 "dislike" tags
- 6 users agreed with "dislikes" (7 total agrees)
- 3 users disagreed with "dislikes" (4 total disagrees)
лейтмотивів | Spelling | milamlnk No agrees/disagrees | |
щонайменше | Spelling принаймні | SUNatalia No agrees/disagrees | |
задовольнити | Spelling Прагнення - втамувати | Vitaliy Rysyuk No agrees/disagrees | |
системи автоматичного інформування | Other елементи офіційно-ділового стилю | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
телевізори на повну гучність | Omission телевізори, що працюють/ввімкнені не повну гучність? | Iryna Khramchenko No agrees/disagrees | |
описав | Mistranslations спогади - виклав | Vitaliy Rysyuk No agrees/disagrees | |
| Mistranslations Колеса не були залізними. Залізним був лише обід. | Yuriy Melnykov | |
| Проблема нашого часу, принаймні в розвинутих країнах, полягає в тому, що люди потребують тиші та не можуть її знайти. Гуркіт транспорту, неспинні телефонні дзвінки, інформаційні повідомлення в автобусах і потягах, гудіння телевізорів навіть у порожніх офісах – все це вкрай знесилює і заважає. Людство виснажує себе шумом і прагне тиші – чи то у відлюдних лісах, чи то в безкрайньому океані, чи то в якомусь закутку, сповненому спокою і зосередження. Ален Корбін, професор історії, пише про свій притулок у Сорбонні, а Ерлінг Кагге, норвезький дослідник, згадує пустелі Антарктики, де обидва намагалися сховатися. І все ж таки, як зазначає пан Корбін у роботі «Історія тиші», напевно, зараз шум вже не такий, як був раніше. Коли не було пневматичних шин, бруковані вулиці місць були наповнені оглушливим брязканням металевих коліс та кінських підків. Коли не було свідомої самотності з мобільними телефонами, гуділи автобуси й потяги. Продавці газет, вишень, фіалок, свіжої скумбрії не давали своєму товару сумувати у безмовних купах, а рекламували його щоголосу. В театрі та опері панував хаос із бурхливих радощів і освистування акторів. Навіть за містом під час важкої роботи селяни співали. Зараз цього вже немає. Змінився не стільки рівень шуму, на який нарікали й у минулі сторіччя, скільки ступінь заважання, що окупує простір, який могла б заповнити тиша. Тут виникає інший парадокс: коли тиша наповнює цей простір – у густому борі, в голій пустелі, в раптово вільній кімнаті – це часто виявляється скоріше неприємним, ніж бажаним. Заповзає острах. Вухо інстинктивно чіпляється за будь-що, що врятує від цієї невідомої порожнечі: шипіння вогню, щебетання пташки або шелест листя. Люди жадають тиші, але не дуже багато. | Entry #23924 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Finalist Voting points | 1st | 2nd | 3rd |
---|
37 | 7 x4 | 4 x2 | 1 x1 |
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 3.21 | 3.33 (12 ratings) | 3.09 (11 ratings) |
- 1 user entered 5 "like" tags
- 3 users agreed with "likes" (5 total agrees)
- 1 user disagreed with "likes" (1 total disagree)
+1 були наповнені оглушливим брязканням металевих коліс та кінських підків | Flows well | Iryna Khramchenko | |
-1 1 Вухо інстинктивно чіпляється за будь-що, що врятує від цієї невідомої порожнечі: шипіння вогню, щебетання пташки або шелест листя. | Flows well | Iryna Khramchenko | |
- 4 users entered 22 "dislike" tags
- 4 users agreed with "dislikes" (5 total agrees)
- 2 users disagreed with "dislikes" (8 total disagrees)
-1 +1 1 відлюдних лісах | Mistranslations the wilds = a remote uninhabited or sparsely inhabited area. Де тут про ліс(и)? | Yuriy Melnykov | |
де обидва намагалися сховатися. | Spelling | milamlnk No agrees/disagrees | |
зараз шум вже не такий, як був раніше | Mistranslations | Yuriy Melnykov No agrees/disagrees | |
| Mistranslations Колеса не були металевими. Металевим був лише обід. | Yuriy Melnykov | |
Коли не було свідомої самотності з мобільними телефонами, гуділи автобуси й потяги | Mistranslations | Iryna Khramchenko No agrees/disagrees | |
гуділи автобуси й потяги | Omission conversation | Yuriy Melnykov No agrees/disagrees | |
-1 1 за містом | Mistranslations countryside = сільська місцевість, а не надто загальне "за містом" | Yuriy Melnykov | |
-1 1 ступінь заважання | Other не вдале словосполучення | Anastasiia M | |
густому | Mistranslations Ознаки "густий" в оригіналі немає. | Yuriy Melnykov No agrees/disagrees | |
| Тема епохи, принаймні, в розвиненому світі – люди жадають тиші і не можуть її знайти. Рев транспорту, безперервні дзвінки телефонів, цифрові оголошення в автобусах і поїздах, крики телевізійних приймачів, що лунають навіть з порожніх офісів, зливаються в нескінченну какофонію і відволікають. Людство виснажує себе шумом і прагне відшукати тишу в безлюдних місцях, на широких океанських просторах або в якому-небудь затишному куточку для набуття спокою і концентрації. Ален Корбен, професор історії, пише з свого притулку в Сорбонні, а Ерлінг Кагге, норвезький дослідник, зі своїх спогадів про пустельні простори Антарктики, куди обидва намагалися втекти. І все ж, як зауважує Корбен в своїй роботі «Історія тиші», шуму не стало більше, ніж було раніше. До появи пневматичних шин вулиці міст були наповнені оглушливим брязкотом коліс з металевим ободом і кінських підков, що барабанили по кам'яних мостових. Перш ніж люди стали добровільно усамітнюватися з мобільними телефонами, автобуси і поїзди оголошувалися гучним говором. Продавці газет пропонували свій товар не мовчки, а розхвалюючи його на весь голос, так само як торговці вишнями, фіалками та свіжою макреллю. У театрі та опері панував хаос з вигуків радості і звуків освистування. Навіть у селі селяни співали, виконуючи свою важку роботу. Тепер, вони не співають. Змінився не стільки рівень шуму, на який скаржилися і в минулі століття, скільки рівень відволікання, яке заповнює собою простір, де могла б панувати тиша. Тут виникає інший парадокс, бо, коли тиша все-таки запановує – в глушині соснового бору, в голій пустелі, в раптово спорожнілій кімнаті, – вона скоріше нервує, ніж є бажаною. Закрадається страх; вухо інстинктивно ловить будь-який звук, чи то шипіння вогню, щебет птахів або шелест листя, що врятує його від цієї невідомої порожнечі. Люди хочуть тиші, але не так багато. | Entry #23618 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Finalist Voting points | 1st | 2nd | 3rd |
---|
25 | 3 x4 | 5 x2 | 3 x1 |
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 3.25 | 3.10 (10 ratings) | 3.40 (10 ratings) |
- 1 user entered 3 "like" tags
- 2 users agreed with "likes" (4 total agrees)
- 4 users entered 31 "dislike" tags
- 2 users agreed with "dislikes" (4 total agrees)
- 3 users disagreed with "dislikes" (13 total disagrees)
принаймні, | Punctuation "принаймні" ніколи не буває вставним словом і не виділяється комами | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
-1 +2 1 цифрові | Other style | Elena Henderson (X) | |
з свого притулку | Other стилістична помилка: з притулку... зі спогадів... | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
куди обидва намагалися втекти. | Spelling | milamlnk No agrees/disagrees | |
| Головний лейтмотив цього віку, принаймні у розвинених країнах — люди прагнуть тиші, але не можуть її знайти. Гуркіт машин, невгамовне дзеленчання телефонів, гучні оголошення в автобусах та поїздах, телевізори, що не гаснуть навіть у спустілих приміщеннях — все це нескінченно дратує та тисне. Ми виснажуємо себе шумом та тягнемося до протилежного — в глушині, на березі безкрайнього океану або в якомусь захові, призначеному до спокою та концентрації. Алейн Корбін, професор з історії, пише зі свого сховища в Сорбонні, а Ерлінг Каґґе, норвезький дослідник — з глибин пам'яті про безплідні поля Антарктики, до якої обидва колись намагалися втекти. Втім, як зазначає містер Корбін у своїй "Історії тиші", кількість шуму збільшується дуже поступово. До появи автомобілів вулиці міст повнилися громовим брязкотом металевих колес та підков на кам'яній бруківці. В автобусах та поїздах добровільному самовигнанню у мобільні телефони передував гомін розмов. Газетяри не складали свій товар мовчазною кипою, а горланили про нього на всі голоси, так само як продавці вишень, фіалок та свіжої скумбрії. Театр та оперу сповнювала мішанина схвальних вигуків та свисту. Навіть у селі жодна робота не обходилася без пісень. Зараз їх не чутно. Змінився не рівень шуму, на який так само жалілися попередні сторіччя; змінився рівень тривоги, що приходить разом із тишею. Це черговий парадокс; бо коли врешті-решт настає тиша — в глибині хвойного лісу, посеред безкраю пустелі, в раптово спустілій кімнаті — це нервує більш, ніж заспокоює. В душу вкрадається жах, вухо інстинктивно чіпляється за все, що знаходить — тріскіт багаття, переспіви птахів, шелестіння дерев — за все, що може врятувати від цієї невідомої порожнечі. Люди прагнуть тиші, але не настільки. | Entry #23560 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Finalist Voting points | 1st | 2nd | 3rd |
---|
23 | 1 x4 | 6 x2 | 7 x1 |
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 3.44 | 3.33 (12 ratings) | 3.54 (13 ratings) |
- 4 users entered 6 "like" tags
- 2 users agreed with "likes" (3 total agrees)
невгамовне дзеленчання телефонів, | Flows well | milamlnk No agrees/disagrees | |
гучні оголошення | Flows well | milamlnk No agrees/disagrees | |
+1 мішанина схвальних вигуків та свисту. | Flows well | Helen4 | |
тріскіт багаття, переспіви птахів, шелестіння дерев | Good term selection | Iryna Khramchenko No agrees/disagrees | |
- 5 users entered 31 "dislike" tags
- 5 users agreed with "dislikes" (11 total agrees)
- 3 users disagreed with "dislikes" (3 total disagrees)
лейтмотив | Spelling | milamlnk No agrees/disagrees | |
захові | Spelling цікаве, але невідоме словникам слово :-) | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
зі свого сховища | Other стилістична помилка: зі сховища... з глибин... | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
до якої обидва колись намагалися втекти. | Mistranslations Обидва? До Антарктики? Really? | Victoria Batarchuk No agrees/disagrees | |
| Mistranslations Колеса не були металевими. Металевим був лише обід. | Yuriy Melnykov | |
Газетяри | Spelling газетярі | Helen4 No agrees/disagrees | |
жалілися попередні сторіччя | Mistranslations Сторіччя жалілися? | Yuriy Melnykov No agrees/disagrees | |
Це черговий парадокс | Other порушено логічний зв'язок: про парадокс не йшлося в попередньому реченні, а буде сказано далі. | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
в | Grammar errors у | Helen4 No agrees/disagrees | |
в | Grammar errors у | Helen4 No agrees/disagrees | |
В | Grammar errors У | Helen4 No agrees/disagrees | |
— | Spelling , — | Helen4 No agrees/disagrees | |
| Non-finalist entries The following entries were not selected by peers to advance to finals-round voting. Проблема нашого часу, принаймні у розвиненому світі, — люди жадають тиші, але не можуть її отримати. Ревіння доріг, невпинне гудіння телефонів, механічні оголошення в автобусах та вагонах, телевізори, що волають на повну в порожніх офісах, — це нескінченна канонада та галас, що відволікає увагу. Людство виснажує себе шумом і прагне протилежного йому чи то на лоні природи, чи то серед океану, чи то десь в усамітненому місці, де існують лише спокій і зосередженість. Ален Корбін, професор історії, пише зі свого сховища у Сорбоні, а Ерлінг Кагге, норвезький мандрівник, — зі спогадів про пустелі Антарктики, куди обидва намагалися втекти. Проте, як зазначає пан Корбін у книзі "Історія тиші", зараз, мабуть, анітрохи не галасніше, ніж колись. До винаходу пневматичних шин на вулицях міст лунав оглушливий брязкіт металевих ободів коліс і підков по бруківці. До добровільної самоізоляції з мобільними телефонами в автобусах і вагонах гомоніли розмови. Продавці газет не залишали свій товар у мовчазній купі, а рекламували його що було сили. Так само робили і продавці вишні, троянд і свіжих бичків. Театр та опера були хаосом із вигуків радості та освистування. Навіть у сільській місцевості селяни співали під час нудної роботи. Зараз вони вже не співають. Змінився не стільки рівень шуму, на який скаржилися в попередні століття, скільки рівень відволікання уваги, який заповнює простір, в який могла б проникнути тиша. І це — ще один парадокс, оскільки, коли тиша настає у нетрях соснового лісу, посеред пустелі або у зненацька спустілій кімнаті, це часто викликає турботу, а не радість. Вкрадається страх, вухо чіпляється за будь-який звук: чи то шипіння вогню, чи то спів пташки, чи то шелест листя, щоб захиститися від цієї невідомої порожнечі. Люди хочуть тиші, але не настільки. | Entry #23581 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 3.05 | 3.09 (11 ratings) | 3.00 (11 ratings) |
- 2 users entered 3 "like" tags
- 5 users entered 25 "dislike" tags
- 1 user agreed with "dislikes" (2 total agrees)
протилежного йому | Inconsistencies | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
зі свого сховища | Other стилістична помилка: зі сховища... зі спогадів... | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
куди обидва намагалися втекти | Mistranslations | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
І це | Other порушено логічний зв'язок: про парадокс не йшлося в попередньому реченні, а буде сказано далі. | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
у | Grammar errors в | Helen4 No agrees/disagrees | |
| Люди прагнуть тиші, але не можуть її сягнути. Сьогодні це стало гострою проблемою, принаймні в розвинених країнах. Ревіння транспорту, безупинні телефонні дзвінки, цифрові повідомлення в поїздах і автобусах, голосне репетування телевізорів навіть у порожніх офісах - все це постійно травмує і руйнує нашу психіку. Людство виснажує себе шумом і прагне його протилежності – в лісі, на океанському просторі, або під час якогось ретриту, присвяченого спокою і концентрації. Професор історії Ален Корбен (Alain Corbin) пише про це зі свого затишку в Сорбонні, а норвезький дослідник Ерлінг Кагге (Erling Kagge)- в своїх спогадах про льодові пустелі Антарктиди; обидва писали з місць, де намагалися знайти спокій. Втім, як вказує професор Корбен в своїй «Історії тиші» (“A History of Silence”), цілком імовірно, що галасу було не менше і в минулому. До ери пневматичних шин вулиці міст були наповнені брязкотом металевих коліс та кінських підков по бруківці. До добровільного поневолення людства мобільними телефонами в автобусах і поїздах лунали гучні розмови. Торговці газетами, вишнями, свіжою рибою перекрикували один одного, щосили розхвалюючи свій товар, щоб той не лишився лежати купою непотребу. В театрах і опері лунали вигуки захоплення і глуму. Співали навіть селяни під час важкої праці. Тепер вони не співають. Змінився не так рівень шуму, що дошкуляв і в минулі сторіччя, як хаос, що вдерся у володіння тиші. Тут криється ще один парадокс: коли дійсно приходить тиша – в гущаві бору, посеред голої пустелі чи в зненацька спорожнілій кімнаті – вона скоріш дратує ніж приваблює. Душа переймається жахом; слух підсвідомо шукає будь-якого шурхоту - сичання вогню, пташиний спів чи шепіт листя, аби позбутися цієї незбагненної порожнечі. Люди прагнуть тиші, але цілковита тиша- це занадто для нас. | Entry #23836 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 3.05 | 3.00 (10 ratings) | 3.09 (11 ratings) |
- 2 users entered 2 "like" tags
- 1 user agreed with "likes" (1 total agree)
+1 перекрикували один одного, щосили розхвалюючи свій товар, щоб той не лишився лежати купою непотребу | Good term selection | Iryna Khramchenko | |
- 3 users entered 21 "dislike" tags
- 1 user agreed with "dislikes" (1 total agree)
- 3 users disagreed with "dislikes" (4 total disagrees)
-1 1 ретриту | Other Жоден словник не містить цю одиницю, читачеві не знайти значення слова, тому треба шукати відповідник українською. | Svitlana Matvieieva | |
зі свого затишку | Other стилістична помилка: зі свого затишку... в своїх спогадах... | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
Антарктиди | Mistranslations Антарктида - це тільки частина Антарктики. | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
металевих коліс | Mistranslations Колеса не були металевими. Металевим був лише обід. | Yuriy Melnykov No agrees/disagrees | |
будь-якого шурхоту - сичання вогню, пташиний спів чи шепіт листя | Grammar errors обидві частини мають бути в тому самому відмінку: або в родовому, або в знахідному | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
| У розвинених країнах стали дедалі частіше піднімати тему пошуку тиші та неможливості її знайти. Шум вуличного руху, безперервні телефонні дзвінки, цифрові оголошення в автобусах і потягах, екрани моніторів, що не згасають навіть у порожніх офісах… Усе це спричиняє нескінченний стрес і перезбудження. Людство виснажує себе шумом і прагне тиші. Люди шукають її в дикій природі, на березі океану або на виїзних семінарах, присвячених спокою та зосередженості. Професор історії, Ален Корбен, займається письменництвом, усамітнившись у тихому кабінеті в Сорбонні, а норвезький дослідник, Ерлінг Каге, — поринає в спогади про відходи Антарктиди. Але їх об’єднує одне — обоє шукають способи зосередитися. І все-таки, як пише Ален Корбен у «Історії тиші», рівень шуму не збільшився, у порівнянні з минулим. До появи пневматичних шин міські вулиці були сповнені оглушливим шумом металевих коліс та цоканням кінських підків по бруківці. Перш ніж люди стали добровільними заручниками мобільних телефонів, в автобусах і потягах лунав гамір людських голосів. Продавці газет не просто мовчки викладали пресу штабелями, а голосно рекламували її. Те ж робили продавці вишень, фіалок або свіжої скумбрії. У театрах та операх наперебій лунали вигуки «Браво!» та освистування. Навіть у сільській місцевості селяни співали під час виконання важкої фізичної праці. Але тепер вони більше не співають. Змінився не стільки рівень шуму, на який також нарікали в попередні століття, а рівень збудження, що не поступається місцем тиші. В цьому полягає ще один парадокс: коли тиша все ж настає — в глибині соснового лісу, в голій пустелі, в раптово спорожнілому приміщенні, — в більшості випадків вона починає бентежити людину. Тиша викликає страх. Вуха починають інстинктивно налаштовуватися на будь-який звук, здатний врятувати нас від невідомої порожнечі, — потріскування полум’я, пташиний спів або шелестіння листя... Виходить, що люди не настільки вже й прагнуть тиші. | Entry #23204 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 3.04 | 3.18 (11 ratings) | 2.90 (10 ratings) |
- 1 user entered 1 "like" tag
- 2 users entered 22 "dislike" tags
- 1 user agreed with "dislikes" (1 total agree)
- 2 users disagreed with "dislikes" (2 total disagrees)
Антарктиди | Mistranslations Антарктида - це тільки частина Антарктики. | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
Але їх об’єднує одне — обоє шукають способи зосередитися | Mistranslations | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
металевих коліс | Mistranslations Колеса не були металевими. Металевим був лише обід. | Yuriy Melnykov No agrees/disagrees | |
В цьому | Mistranslations порушено логічний зв'язок: про парадокс не йшлося в попередньому реченні, а буде сказано далі. | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
| Сьогодні, принаймні у розвинутих країнах, багато говорять про те, що люди жадають тиші, але не можуть її знайти. Гуркіт автомобілів, нескінченні рингтони, автоматичні оголошення в автобусах та поїздах, телевізори, що ревуть навіть в пустих офісах - кількості цих звуків немає кінця, як немає кінця тому, що вони безперестанку відволікають нашу увагу. Людський рід виснажує себе шумом та прагне його антиподу – десь на природі, в безмежному океані або ж на якомусь виїзному тренінгу, присвяченому спокою та концентрації. Професор історії Алан Корбін для роботи усамітнився у Сорбонні, а норвезький дослідник Ерлінґ Каґґе має, що пригадати про своє перебування в пустках Антарктиди, – вони обидва спробували ізолюватися, кожен у свій спосіб. Однак, як Корбін зазначає у своїй «Історії тиші», шуму зараз, можливо, й не більше, ніж було раніше. Перед тим, як з’явилися пневматичні шини, міські вулиці були наповнені оглушливим стуком оббитих залізом коліс та підків об каміння. Перед тим, як люди добровільно ізолювали себе у мобільних телефонах, автобуси та поїзди дзвеніли розмовами. Продавці газет не тримали свій крам німими пачками, але якомога голосніше рекламували його, те саме робили й продавці вишень, фіалок та свіжої скумбрії. У театрі та опері стояв хаос з вигуків захвату та тюкання. Навіть у полях було чути спів селян, що робили свою важку роботу. Більше вони не співають. Якщо щось і змінилося, так це не рівень шуму, на який і раніше було багато нарікань, а кількість різних факторів, які відволікають нашу увагу і місце яких могла б зайняти тиша. І тут вимальовується інший парадокс, тому що коли тиша дійсно займає це місце – в глибині соснового лісу, у голій пустелі чи в раптом спустілій кімнаті – вона частіше нервує, ніж є бажаною. Підповзає страх, вухо інстинктивно вихоплює будь-який звук – чи то шипіння вогню, чи щебетання пташки, чи шелестіння листя – будь-що, що врятує від цієї невідомої пустоти. Люди хочуть тиші, але не дуже. | Entry #22745 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 2.95 | 2.89 (9 ratings) | 3.00 (9 ratings) |
- 3 users entered 5 "like" tags
- 1 user agreed with "likes" (1 total agree)
вони обидва спробували ізолюватися, кожен у свій спосіб. | Flows well | Iryna Khramchenko No agrees/disagrees | |
крам | Flows well | Helen4 No agrees/disagrees | |
вимальовується | Flows well | Helen4 No agrees/disagrees | |
- 5 users entered 27 "dislike" tags
- 2 users agreed with "dislikes" (2 total agrees)
- 2 users disagreed with "dislikes" (2 total disagrees)
немає кінця, як немає кінця | Other Тавтологія | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
антиподу | Other Слово "антипод" значить щось протилежне, а в контексті мається на увазі, що люди виснажують себе шумом, але в той же час прагнуть його відшукати | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
Алан Корбін | Spelling Ален Корбен. Див. посилання в укр. літературі. | Yuriy Melnykov No agrees/disagrees | |
для роботи усамітнився | Mistranslations | Yuriy Melnykov No agrees/disagrees | |
, | Punctuation | Helen4 No agrees/disagrees | |
, | Spelling | Helen4 No agrees/disagrees | |
| Проблема століття, принаймні у розвинених країнах, полягає в тому, що люди прагнуть тиші, але не можуть її досягти. Гул транспорту, безкінечні сигнали телефонів, цифрові сповіщення в автобусах та потягах, ревіння телевізорів навіть у порожніх офісах — увесь цей безмежний арсенал відволікаючих факторів. Людство само себе виснажує і шукає протилежного — тиші та зосередженості, чи то в нетрях дикої природи, чи на океанських просторах, чи в якомусь усамітненому місці. Алайн Корбін, професор історії, пише зі свого укриття у Сорбонні, а Ерлінг Кагге, норвезький дослідник, пригадує простори Антарктики, куди обоє намагалися втекти від шуму. І все-таки, як зазначає пан Корбін у своїй роботі «Історія тиші» ("A History of Silence"), тепер, мабуть, вже немає такого шуму, як раніше. До застосування пневматичних шин міські вулиці наповнювалися оглушливим лязкотом коліс з металевими обідками і кінських підков об каміння. До періоду добровільної ізольованості в межах власних мобільних телефонів автобуси і потяги оприлюднювали повідомлення, супроводжуючи їх гучним дзвоном. Продавці газет не звалювали свій товар на мовчазну купу, а рекламували його якомога голосніше; так само робили продавці вишень, фіалок і свіжої скумбрії. Театр і опера були осередком хаосу із вигуків радості та освистування. Навіть у селах трудівники співали під час важкої праці. Тепер вже не співають. Змінився не стільки рівень шуму, на який так само скаржилися й у минулих століттях, скільки кількість відволікаючих факторів, які заповнюють потенційний простір для тиші. Але і тут виникає парадокс: як тільки тиша заполоняє цей простір — серед гущі соснового лісу, в безлюдній пустелі, в раптово спорожнілій кімнаті — вона виявляється радше лякаючою, ніж бажаною. Закрадається страх, і слух інстинктивно реагує на будь-яке шарудіння, чи то шипіння вогню, чи спів птахів, чи шелест листя, які мають врятувати від цієї незвіданої порожнечі. Люди хочуть тиші, але не настільки. | Entry #23917 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 2.95 | 3.00 (10 ratings) | 2.90 (10 ratings) |
- 1 user entered 1 "like" tag
- 3 users entered 24 "dislike" tags
- 4 users agreed with "dislikes" (6 total agrees)
+2 увесь цей безмежний арсенал відволікаючих факторів | Syntax відсутня граматична основа речення | Svitlana Matvieieva | |
Алайн Корбін | Spelling Ален Корбен. Див. посилання в укр. літературі. | Yuriy Melnykov No agrees/disagrees | |
тепер, мабуть, вже немає такого шуму, як раніше. | Mistranslations | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
+3 оприлюднювали повідомлення, супроводжуючи їх гучним дзвоном | Mistranslations | Svitlana Matvieieva | |
| Проблемою сьогодення, принаймні у розвинутих країнах, є той факт, що люди нестримно прагнуть тиші, але ніде не можуть її знайти. Ревіння машин, нестихаючий дзенькіт телефонів, цифрові оголошення в автобусах і потягах, блимання телеекранів навіть у порожніх офісах зливаються у нескінченну відволікаючу канонаду. Людський вид виснажує сам себе шумом і бажає зворотнього - чи то у диких хащах, чи у відкритому океані, чи в іншому закутку, де панує тиша й зосередження. Алан Корбін, професор історії, пише свої книги зі сховища у Сорбонні, а норвезький дослідник Ерлінг Кагге згадує про пустелі Антарктики, у яку обидва вони намагалися колись втекти. Втім, як сам пан Корбін вказує у своїй роботі "Історія тиші", сьогодні шуму стало ненабагато більше, ніж раніше. До повітряних шин вулиці міст повнилися оглушливим клацанням оббитих металом коліс і кінських підков по брущатці. До добровільної ізоляції з мобільним телефоном були гучні розмови в автобусах і вагонах потягів. Продавці газет не ходили мовчки зі стосами свого товару, а рекламували його у весь голос, власне, як і торговці вишнями, фіалками й свіжою макреллю. У театрах та оперних залах панував хаос вигуків схвалення й висміювання. Навіть у селах землероби працювали, співаючи. Втім, зараз вони вже не співають. Що насправді змінилося - то це не рівень шуму, на який і в попередні століття багато скаржилися, а рівень роздратування тим, що він займає простір, який мав би бути завойованим тишею. Тут з'являється ще один парадокс, оскільки щойно настає тиша - у гущавині соснового лісу, мертвій пустелі чи раптово спорожнілій кімнаті - її скоріше зустрічають з тривогою, ніж з радістю. У душу закрадається жах. Вухо інстинктивно шукає будь-який звук - чи то потріскування вогню, чи то пташиний крик, чи шурхіт листя, який врятує від цієї невідомої порожнечі. Люди хочуть тиші, але не так багато. | Entry #22723 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 2.91 | 3.00 (11 ratings) | 2.82 (11 ratings) |
- 2 users entered 2 "like" tags
- 2 users agreed with "likes" (2 total agrees)
- 5 users entered 25 "dislike" tags
- 2 users agreed with "dislikes" (2 total agrees)
Людський вид | Spelling рід людський | Denys Dömin No agrees/disagrees | |
виснажує сам себе | Syntax Бажано змінити порядок слів | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
| У наш буремний час тиша, принаймні в розвинених країнах, стає людям усе милішою, але насолодитися нею сповна не виходить. Втомлені постійним ревом машин, дзенькотом сповіщень у смартфонах, голосовими об’явами в автобусах та потягах і криками з телевізорів, увімкнених навіть коли це нікому не потрібно, вони тікають хто куди — на природу, у круїз або деінде, щоби залишитися на самоті, заспокоїтись і зосередитись. Професор-історик Ален Корбен (Alain Corbin) і норвезький мандрівник Ерлінґ Каґґе (Erling Kagge) не виняток: один шукає прихистку у своєму кабінеті в Сорбонні, а інший згадує, як колись тікав від усього в антарктичні пустелі. Проте, як пише у своїй книзі «Історія тиші» (A History of Silence) пан Корбен, зараз людину оточує не більше шуму, ніж завжди. До винайдення пневматичних шин бруковані вулиці повнилися цоканням підків та оглушливим брязкотом окованих залізом коліс. До того, як усі почали втуплюватися в смартфони, в автобусах та вагонах потягів не вщухав гомін. Торговці не просто викладали на прилавок свій товар — газети, ягоди, рибу, квіти — вони горлали щодуху, аби його продати. У театральних і оперних залах нерідко чулися вигуки, а часом виконавців відкрито освистували. Навіть селяни заводили пісню, коли поралися по господарству — зараз тих співів уже не чути. Змінилася не кількість шуму — на неї скаржилися здавна. Радше, мова про тривогу, яка з’являється в передчутті тиші. Парадокс: коли тиша нарешті нас огортає — у лісових хащах, безкраїй пустелі, зненацька спорожнілій кімнаті — то приносить не полегшення, а лише дискомфорт. Нас проймає страх, слух інстинктивно чіпляється за найменший звук: тріск вогнища, поклик птаха, шелест листя — будь-що, аби врятуватися від цієї невідомої порожнечі. Людям потрібна тиша, та не абсолютна. | Entry #24020 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 2.88 | 2.92 (12 ratings) | 2.83 (12 ratings) |
- 2 users entered 4 "like" tags
- 1 user disagreed with "likes" (1 total disagree)
-1 але насолодитися нею сповна не виходить | Flows well | Anastasiia M | |
шукає прихистку у своєму кабінеті в Сорбонні | Flows well | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
поклик птаха, | Flows well | Helen4 No agrees/disagrees | |
- 4 users entered 26 "dislike" tags
- 5 users agreed with "dislikes" (15 total agrees)
- 1 user disagreed with "dislikes" (4 total disagrees)
стає людям усе милішою, але насолодитися нею сповна не виходить | Mistranslations | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
голосовими об’явами | Mistranslations | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
-1 +2 2 навіть коли це нікому не потрібно | Mistranslations | Anastasiia M | |
+1 1 як колись тікав від усього в антарктичні пустелі. | Mistranslations | Yuriy Melnykov | |
, | Punctuation | Helen4 No agrees/disagrees | |
-1 +1 1 ягоди, рибу, квіти | Mistranslations вишні, фіалки та свіжу макрель | Yuriy Melnykov | |
тривогу, яка з’являється в передчутті тиші | Mistranslations | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
-1 1 лісових хащах | Mistranslations pine forest = сосновий бір (ліс) | Yuriy Melnykov | |
| Характерна риса нашого століття, принаймні в розвинених частинах світу, — нагальна потреба людей у тиші й нездатність здобути її. Шум від дорожнього руху, безугавне пілікання телефонів, цифрові сповіщення в потягах і автобусах та акомпанемент телевізорів, який можна почути навіть у порожніх офісах, безперервно впливають на нас і не дають можливості зосередитися. Людство виснажує себе шумом і водночас шукає альтернативу цьому в оточенні природи, у вільних водах океану або в будь-якому затишному місці, де можна знайти спокій і зібратися з думками. Спробу усунутися від галасу сьогодення зробив професор історії Ален Корбен, котрий знайшов притулок для творчості в Сорбонні, а також норвезький дослідник Ерлінг Каґе, який ділиться спогадами про пустельні простори Антарктиди. Однак, як зазначає у своїй книзі «Історія тиші» пан Корбен, цілком ймовірно, що раніше світ був сповнений галасу не менш ніж сьогодні. Перед появою пневматичних шин міські вулиці наповнював цокіт підків по каменю й гучний брязкіт насаджених на колеса металевих ободів. До ери добровільної ізоляції від світу в мобільних телефонах в автобусах і поїздах не вщухали розмови. Продавці газет не укладали свій товар у безмовні штабелі, а розхвалювали його в повний голос, змагаючись у гучності з торговцями вишнею, фіалками та свіжою скумбрією. У театрі та в опері лунали захоплені вигуки, свист і улюлюкання. І навіть сільська місцевість дзвеніла піснями селян, що тягнули свою лямку. Тепер ця традиція відійшла в минуле. Зміни, що відбулися, торкнулися не стільки рівня шуму, який також викликав нарікання й у попередні сторіччя. Мова швидше йде про вплив відволікаючих подразників, що заполонили особистий простір, де могла б оселитися тиша. І тут вимальовується інший парадокс. Коли тиша огортає вас, — у хащі соснового лісу, у позбавленій рослинності пустелі або в раптово спорожнілій кімнаті — це найчастіше лякає, а не радує. Страх підкрадається непомітно, і вухо інстинктивно вишукує будь-які звуки: потріскування вогню, пташиний крик або шелест листя, які врятують від цієї незвіданої порожнечі. Люди прагнуть тиші, й одночасно уникають її. | Entry #24194 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 2.87 | 2.82 (11 ratings) | 2.91 (11 ratings) |
- 4 users entered 4 "like" tags
- 1 user disagreed with "likes" (1 total disagree)
-1 1 дзвеніла піснями селян | Flows well | Elena Henderson (X) | |
- 3 users entered 29 "dislike" tags
- 1 user agreed with "dislikes" (3 total agrees)
- 5 users disagreed with "dislikes" (7 total disagrees)
-1 +1 1 цифрові | Other style | Elena Henderson (X) | |
шукає альтернативу цьому в оточенні природи | Mistranslations | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
зробив | Grammar errors зробили | Elena Henderson (X) No agrees/disagrees | |
котрий знайшов | Other знайшовши буде краще | Elena Henderson (X) No agrees/disagrees | |
який ділиться спогадами | Other У спогадах? | Elena Henderson (X) No agrees/disagrees | |
Антарктиди | Mistranslations Антарктида - це тільки частина Антарктики. | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
| Punctuation | Elena Henderson (X) | |
штабелі | Other style | Elena Henderson (X) No agrees/disagrees | |
| Other непотрiбно | Elena Henderson (X) | |
відволікаючих подразників | Mistranslations | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
| Mistranslations | Elena Henderson (X) | |
вас | Mistranslations нас | Elena Henderson (X) No agrees/disagrees | |
| Загальною темою цього сторіччя, принаймні у розвиненому світі, стало прагнення людей до тиші, яку вони ніяк не можуть знайти. Гомін дорожнього руху, невпинні телефонні дзвінки, синтезовані оголошення у салонах автобусів та потягів, телевізори, що горлають навіть у порожніх офісах, — все це нескінченно пригноблює й відволікає. Людська раса виснажує себе гомоном й мріє про протилежне — чи то дика природа, берег океану, чи відлюддя, де можна досягти спокою та концентрації. Ален Корбін, професор історичних наук, пише свої труди, усамітнившись в Сорбонні, а Ерлінг Кагге, норвезький дослідник, — пригадуючи безлюдні простори Антарктиди, куди обидва вони намагалися втекти. Однак, як відмічає містер Корбін у своєї книзі «Історія тиші», наразі шуму, ймовірно, не більше ніж раніше. До появи пневматичних шин по кам'яних бруківках вулиць оглушливо гуркотіли металеві обіди коліс й кінські підкови. До епохи добровільної телефонної ізоляції в автобусах і потягах стояв гомін від балачок. Торговці газетами теж не залишали свій товар лежати безмовною купою, а навпаки голосно рекламували його. Торговці вишнями, фіалками й макреллю робили теж саме. У театрах й операх постійно лунали голосні привітання чи освистування. Навіть у сільській місцевості селяни співали, займаючись своєю важкою працею. Зараз вони вже не співають. Змінився не рівень шуму, який викликав незадоволення й в минулі сторіччя, а рівень відволікання, що захопило той простір, який могла б заповнити собою тиша. Й завдяки цьому перед людськістю замайорів ще один парадокс. Коли настає дійсна тиша — у нетрях соснового лісу, в безлюдній пустелі, чи в раптово спорожнілій кімнаті — найчастіше вона викликає скоріше нервовість ніж радісне привітання. І в душу закрадається острах. Вухо починає інстинктивно прислухатися до будь-яких звуків, — чи то потріскування полум'я, чи пташиний спів, чи шелестіння листя на деревах, — все, що може рятувати від безвісті порожнечі. Люди хочуть тиші, але не так вже й сильно. | Entry #23387 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 2.75 | 2.75 (8 ratings) | 2.75 (8 ratings) |
- 1 user entered 1 "like" tag
- 4 users entered 26 "dislike" tags
- 2 users agreed with "dislikes" (3 total agrees)
- 1 user disagreed with "dislikes" (1 total disagree)
Антарктиди | Mistranslations Антарктида - це тільки частина Антарктики. | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
телефонної ізоляції | Mistranslations | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
Й завдяки цьому | Other порушено логічний зв'язок: про парадокс не йшлося в попередньому реченні, а буде сказано далі. | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
все | Grammar errors вимагає родового відмінку (до звуків... до всього) | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
| Характерною рисою віку, принаймні у розвиненому світі, є така недосяжна тиша. Гуркіт моторів, безперервний дзвін телефонів, оголошення у автобусах і трамваях, звук телевізорів навіть у пустих офісах – це все тримає нас у постійному тонусі та відволікає від думок. Люди виснажують себе шумом, але шукають спокою та концентрації усюди: у хащі лісу, у безмежному океані чи у будь-якому віддалені. Викладач історії університету Сорбонна, професор Ален Корбен, та норвезький дослідник Ерлінг Кагге писали саме перебуваючи у такій ізоляції у широтах Антарктики. Тим не менше, як зазначає професор Корбен у книзі «Історія тиші», зараз не набагато більше галасу, ніж було раніше. Перед тим, як з´явилися пневматичні шини, по вулицям міст брязкали металеві колеса та підкови коней. Перед добровільною ізоляцією через мобільні телефони, у автобусах і трамваях безперестанку гомоніли пасажири. Торговці газетами, так само як і продавці вишень, квітів чи свіжої риби, рекламували свій товар у весь голос, а не сиділи у цілковитій тиші перед ним. У театрах було стільки галасу від безкінечних вигуків «ура» чи невдоволення, що й не передати. Навіть селяни співали, коли пахали у полі. А тепер – ні. Насамперед змінився не рівень шуму, так як він і раніше заважав людям, а рівень розсіяності, котрий перешкоджає почути тишу. Так виникає ще один парадокс: коли нам це вдається – у хащі хвойного лісу, у безлюдній пустелі, навіть у порожній кімнаті – ми часто відчуваємо знервованість, а не гармонію. До нас підкрадається страх, ми прислуховуємося до будь-чого, що відволіче від такої незвіданої пустоти: чи то до тріску вогню, пташиного співу, чи то до шелесту листя. Нам потрібна тиша, але не дуже. | Entry #23798 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 2.75 | 2.90 (10 ratings) | 2.60 (10 ratings) |
- 1 user entered 3 "like" tags
Торговці газетами, так само як і продавці вишень, квітів чи свіжої риби, рекламували свій товар у весь голос, а не сиділи у цілковитій тиші перед ним. | Flows well | Iryna Khramchenko No agrees/disagrees | |
До нас підкрадається страх, ми прислуховуємося до будь-чого, що відволіче від такої незвіданої пустоти: чи то до тріску вогню, пташиного співу, чи то до шелесту листя. | Flows well | Iryna Khramchenko No agrees/disagrees | |
- 4 users entered 28 "dislike" tags
- 2 users agreed with "dislikes" (4 total agrees)
але шукають спокою та концентрації усюди | Mistranslations | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
у хащі лісу | Mistranslations the wilds = a remote uninhabited or sparsely inhabited area. Де тут про ліс? | Yuriy Melnykov No agrees/disagrees | |
Викладач історії університету Сорбонна, професор Ален Корбен, та норвезький дослідник Ерлінг Кагге писали саме перебуваючи у такій ізоляції у широтах Антарктики. | Mistranslations | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
перебуваючи у такій ізоляції у широтах Антарктики | Mistranslations | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
металеві колеса | Mistranslations Колеса не були металевими. Металевим був тільки обід. | Yuriy Melnykov No agrees/disagrees | |
квітів чи свіжої риби | Mistranslations фіалок чи свіжої макрелі | Yuriy Melnykov No agrees/disagrees | |
полі | Mistranslations countryside = сільська місцевість | Yuriy Melnykov No agrees/disagrees | |
| Наразі предметом обговорення, принаймні в розвиненому світі, є те, що люди відчайдушно прагнуть тиші, але ніяк не можуть її відшукати. Гуркіт доріг, безперервний сигнал мобільних телефонів, цифрові оголошення у громадському транспорті, шум від телевізорів, які працюють навіть у порожніх офісах — це все водночас піднімає настрій та неймовірно дратує. Людство виснажує себе різноманіттям шумів та, в той же час, жадає їх відшукати — чи то на безлюдді, чи у безмежному океані, чи в місцині, яка слугує для усамітнення та концентрації. Це питання було висвітлено в роботах професора історії Алена Корбена в Сорбонні та в спогадах норвержського дослідника Ерлінга Кагге про забруднення Антарктики, в місцях, де обидва науковці намагалися сховатись від шуму. Втім, як зазначає містер Корбен у своїй праці “Історія тиші”, у сучасному світі шуму не більше ніж було раніше. До появи сучасних автомобілів з пневматичними шинами міські вулиці були сповненні оглушливого брязкіту по каменю колесами з металевою оправою та кінськими підковами. У минулому не було мобільних телефонів та оголошень у громадському транспорті. Проте, торговці газетами не просто складали їх на прилавку, а ще й на весь голос сповіщали про них пересічним, як це робили і продавці фруктів, овочів чи риби. У театрі та опері панував безлад з сумішші захопливих вигуків та висміювань. Навіть у сільській місцевості шум надходив з полів, де селяни співали під час тяжкої праці. Тепер вони вже не співають. Що й змінилося з часом, то це не рівень шуму, якого було достатньо й у минулих століттях, змінилась кількість відволікаючих факторів, які проникають туди, де панує спокій. Це спричиняє парадокс — коли тиша виникає у глибині соснового лісу чи то посеред безкрайньої пустелі, чи у порожній кімнаті — це, скоріше, дратує, аніж тішить. Мурашки бігають по спині, вуха інстинктивно нашорошуються, прислухаючись до всого, чи то до багаття, чи до пташиного співу, чи шелесту листя, до чогось, що може врятувати їх від цієї невідомої порожнечі. Люді прагнуть тиші, але не надміру. | Entry #23948 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 2.64 | 2.82 (11 ratings) | 2.45 (11 ratings) |
- 1 user entered 1 "like" tag
- 1 user entered 24 "dislike" tags
- 3 users agreed with "dislikes" (5 total agrees)
- 1 user disagreed with "dislikes" (1 total disagree)
+1 У минулому не було мобільних телефонів та оголошень у громадському транспорті. | Mistranslations | Svitlana Matvieieva | |
| Ключовою тенденцією нашого часу, у розвинених країнах напевне, стало те, що людство прагне тиші, та не отримує її. Ґвалт вуличного руху, безупинні гудки телефонів, цифрові оголошення в автобусах і потягах, миготіння телевізорів у порожніх офісах – все це ніби акумулятор, що ніколи не розряджається, і водночас це відволікаючий подразник. Людська раса виснажена шумом і жадає чогось зовсім інакшого – чи то у віддаленій глушині, чи серед океанського простору, або ж у особливих схованках, призначених для спокою і зосередження. Алан Корбін, професор історії, пише про своє пристанище у Сорбонні, а Ерлінг Кагге згадує про незаймані землі Антарктиди, обидва автори намагалися врятуватися втечею у ті місця. А все-таки, як вказує А. Корбін в «Історії тиші», сьогодні шуму, ймовірно, не більше, ніж було раніше. До появи автомобільних покришок міські вулиці повнилися оглушним металевим брязкотом колес та цокотінням підков. Коли добровільна ізоляція за допомогою мобільного телефону ще не була можливою, в автобусах і потягах велися розмови. Продавці газет не ходили мовчки із купами свого товару, вони рекламували його у повний голос, так само робили торговці вишнями, фіалками та свіжою макреллю. У театрі та опері в хаосі мішалися вигуки захоплення й обурення. Навіть у селах селяни за роботою співали. Зараз вони не співають. Змінився не стільки рівень шуму, на який у попередні століття також скаржилися, але ступінь збентеження, що з’являється із настанням тиші. Тепер вимальовується інший парадокс: коли трапляється тиша – у хащі соснового лісу, голій пустелі, раптово спорожнілій кімнаті – то вона частіше нервує, а не тішить. Насувається жах, вухо інстинктивно ловить хоч щось – шипіння вогнища, пташину пісню чи шелестіння листя – що врятує від цієї невідомої порожнечі. Люди хочуть тиші, але не такої повної. | Entry #23485 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 2.60 | 2.50 (10 ratings) | 2.70 (10 ratings) |
- 1 user entered 1 "like" tag
Ґвалт вуличного руху | Flows well | Helen4 No agrees/disagrees | |
- 2 users entered 22 "dislike" tags
Антарктиди | Mistranslations Антарктида - це тільки частина Антарктики. | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
| Тема століття, принаймні в розвиненому світі, полягає в тому, що люди бажають тиші, але не можуть її знайти. Шуми вуличного руху, безперервні гудки телефонів, цифрові оголошення в автобусах і поїздах, розмови, що лунають із телевізорів порожніх офісів — усе це є нескінченним і постійно відволікає. Людство виснажує себе шумом і прагне до його протилежності, будь то в дикій природі, у безмежному океані чи в сховищу, що наповнений спокоєм та концентрацією. Ален Корбін, професор історії, писав про своє сховище в Сорбонні, та Ерлінг Кагге, норвезький дослідник, про свої спогади з поїздки до Антарктики, куди обидва намагалися втекти. І все ж таки, як зазначає пан Корбін у «Історії тиші», тепер не так багато є шуму, як було колись раніше. До пневматичних шин, міські вулиці були заповнені оглушливими звуками металевих коліс карет та цокотом коней, рухалися бруківкою. До добровільної ізоляції мобільними телефонами, автобуси та поїзди гуділи, немов розмовляючи. Продавці газет не лишали свої товари в німій тиші, а рекламували їх, голосно викрикуючи, що також робили і продавці вишень, фіалок та свіжої скумбрії. Театри та опери були наповнені хаосом із воланням та голосним промовлянням. Навіть у сільських місцевостях, селяни співали, коли виконували тяжку роботу. Тепер вони не співають. Те, що змінилося, є не тільки рівнем шуму, на що скаржилися й у попередніх століттях, а й рівнем відволікання, що займає місце тиші, яка могла б там панувати. Виникає ще один парадокс: коли з’являється тиша в глибокому сосновому лісі, голій пустелі та раптово звільненій кімнаті — вона вже не є такою бажаною і призводить навіть до неприємних відчуттів. Жах крадеться спиною; вухо буквально чіпляється до будь-якого звуку (потріскування дерева у вогні, співи пташок, шелестіння листя), аби врятуватися від цієї незвіданої порожнечі. Людям необхідна тиша, але ж не на стільки. | Entry #22582 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 2.50 | 2.33 (6 ratings) | 2.67 (6 ratings) |
- 1 user entered 1 "like" tag
Людям необхідна тиша, але ж не на стільки. | Flows well | Iryna Khramchenko No agrees/disagrees | |
- 4 users entered 24 "dislike" tags
- 1 user agreed with "dislikes" (5 total agrees)
металевих коліс | Spelling Колеса не були металевими. Металевим був лише обід. | Yuriy Melnykov No agrees/disagrees | |
| Вічна тема, принаймні в розвиненій країні, це тема людей, які пристрасно бажають тиші і не знаходять її. Шум вуличного руху, безперервні дзвінки телефонів, електронні об'яви в автобусах і поїздах, телевізори, включені на повну гучність навіть в порожніх офісах, є нескінченними і відволікаючими. Людська раса утомлює себе шумом і прагне своєї протилежності - чи то в дикій природі, чи то в широкому океані, чи то в деяких затишних місцях, присвячених спокою і концентрації. Наприклад, Ален Корбен, професор історії, пише в своєму затишному місці в Сорбонні, Ерлінг Кагге, дослідник Норвегії, згадує часи, проведені в Антарктиці, де обидва намагалися усамітнитися. Зараз же, як вказує А. Корбен в "Історії тиші", можливо існує не більше шуму, ніж раніше. До винаходу пневматичних шин міські вулиці були сповнені оглушливого брязкоту металевих оправ коліс і кінських підков по мостовій. До добровільної ізоляції на мобільних телефонах, розмовляли автобуси і поїзди. Продавці газет не лишали свій товар в німій купі, а рекламували їх на максимальній гучності, як робили це продавці черешні, фіалок і свіжої скумбрії. Театр і опера були в гусарському і казарменому хаосі. Навіть в сільській місцевості, сільські мешканці співали про те, як вони тяжко працювали. Зараз же вони не співають. Що змінилося, так це не стільки рівень шуму, на котрий в попередньому столітті також жалілися, скільки рівень відволікання, яке займає простір, котрий може втрутитися в тишу. Вимальовується ще один парадокс, тому що, коли він втручається - в глибини соснового лісу, в оголену пустелю, в несподівано звільнену кімнату - це часто доводить скоріше роздратування, ніж схвалення. Закрадається страх; вухо інстинктивно прислухається до чого завгодно, чи то до шипіння вогню, чи то до співу пташки, чи то до шелесту листя, що оберігатиме його від цієї невідомої пустоти. Люди прагнуть тиші, ну хоч трішечки. | Entry #22606 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 2.50 | 2.67 (3 ratings) | 2.33 (3 ratings) |
- 1 user entered 1 "like" tag
Вимальовується ще один парадокс | Flows well | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
- 3 users entered 32 "dislike" tags
- 2 users agreed with "dislikes" (8 total agrees)
є нескінченними і відволікаючими | Inconsistencies | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
протилежності | Other протилежного | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
яке займає простір, котрий може втрутитися в тишу | Mistranslations | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
ще один | Other мова йде лише про один парадокс | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
доводить скоріше роздратування | Inconsistencies | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
| Гострим питанням нашого віку, принаймні, в розвинених країнах, є те, що люди жадають тиші та не знаходять її. Гуркіт вуличного руху, невпинне гудіння телефонів, цифрові оголошення в автобусах та метро, трубний галас телевізорів навіть у пустуючих офісах – все це безперервно ґвалтує та відвертає увагу. Людство виснажує себе шумом і жадає його протилежності – чи то в лісах або в степу, чи то на океанському просторі, чи то в будь-якому затишному притулку, призначеному для спокою та зосередження. Алан Корбін, професор історії, пише зі свого сховища в Сорбонні, а Ерлинг Кагге, норвезький мандрівник, зі своїх спогадів про пустелі Антарктики, куди обидва намагалися свого часу втекти. А втім, як вказує пан Корбін в «Історії тиші», можливо, сьогодні шуму не більш, ніж було колись. До винаходження пневматичних шин вулиці міст повнилися оглушливим грюкотом коліс, оббитих залізом, та кінських підків по бруківці. До вільно обраної самотності в полоні мобільних телефонів автобуси та метро бриніли від розмов. Газетяри не кидали свій товар лежати мертвою купою, а розхвалювали його у весь голос, так саме робили й продавці вишень, фіалок та свіжої скумбрії. Театр та опера тонули в хаосі заохочливих та обурених вигуків. Навіть у полі селяне співали, гнучи горба. Тепер не співають. Змінивсь не так рівень шуму, що на нього теж скаржилися минулі століття, як рівень відволекання, що займає місце, яке могла б захопити тиша. В цьому криється інший парадокс, бо коли тиша все ж таки захоплює – гущавину бору, голу пустиню, раптом зпорожнілу кімнату – ми нервуємо натомість, щоб радісно зустрічати гостю. Жах заповзає в душу; слух інстинктивно хапається аби за що – шипіння багаття, крик самотнього птаха, шарудіння листя тощо – за те, що врятує від цієї незнаної порожнечі. Люди жадають тиші, але не дуже. | Entry #22651 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 2.50 | 2.50 (4 ratings) | 2.50 (4 ratings) |
- 1 user entered 4 "like" tags
розхвалювали його у весь голос | Good term selection | Iryna Khramchenko No agrees/disagrees | |
слух інстинктивно хапається аби за що – шипіння багаття, крик самотнього птаха, шарудіння листя тощо – за те, що врятує від цієї незнаної порожнечі. | Flows well | Iryna Khramchenko No agrees/disagrees | |
- 4 users entered 25 "dislike" tags
- 2 users agreed with "dislikes" (4 total agrees)
- 2 users disagreed with "dislikes" (2 total disagrees)
+1 1 принаймні, | Punctuation "принаймні" ніколи не буває вставним словом і не виділяється комами | Svitlana Matvieieva | |
-1 1 лісах або в степу | Mistranslations the wilds = a remote uninhabited or sparsely inhabited area. Де тут про ліс(и) або степ(и)? | Yuriy Melnykov | |
зі | Inconsistencies зі сховища... зі спогадів... - стилістична помилка | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
полі | Mistranslations countryside = the land and scenery of a rural area. Де тут про поле? | Yuriy Melnykov No agrees/disagrees | |
скаржилися минулі століття | Mistranslations Століття скаржилися? | Yuriy Melnykov No agrees/disagrees | |
В цьому | Spelling порушено логічний зв'язок: про парадокс не йшлося в попередньому реченні, а буде сказано далі. | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
| Проблемою нашого часу, принаймні в развинутих країнах світу є те, що люди потребують тиші, проте не можуть її знайти. Ревіння транспорту, безперервні дзвінки телефонів, автоматизовані оголошення в автобусах і потягах, телевізори, волаючі навіть у пустих офісах, постійно відволікають і викликають неспокій. Людство виснажує себе шумом і потребує віднайти його протилежність, – тишу і спокій, – будь-то в лісових нетрях, відкритому океані, або ж в якому-небудь притулку. Ален Корбен, професор історії, розмірковує над цими питаннями в Сорбоні, а норвезький дослідник Ерлінг Кагге, – згадуючи мандрівки пустельною Антарктикою. Обидва вчених шукали можливості усамітнитися. І все ж таки, як показує пан Корбен у своїй праці «Історія тиші», вірогідно, натепер існує не більше шуму, ніж в колишні часи. До того, як з’явилися пневматичні шини, міські вулиці наповнювало оглушливе брязкання до каміння підков та оправлених у метал коліс карет. До того, як настала добровільна ізоляція внаслідок використання мобільних телефонів, розмови глушили гудки потягів і автобусів. Продавці газет не разповсюджували свій товар у цілковитій тиші, ба навпаки, рекламували його максимально голосно, втім так само, як і продавці черешень, фіалок та свіжої скумбрії. Театр і опера були наповнені хаотичними вигуками захоплення і засудження. Навіть у сільській місцевості селяни співали після важкої праці. Тепер вони не співають. Насправді, змінився не стільки рівень шуму, на який скаржилися і на протязі минулих віків, скільки рівень неспокою, який займає нішу, призначену для тиші. Набуває обрисів й інший парадокс – коли ми зустрічаємося з тишею в нетрях соснового лісу, у глибині пустелі, у кімнаті, яка раптово стала пустою, – вона сприймається такою, що швидше лякає, ніж заспокоює. Слух інстинктивно адаптується до всього, навіть до надсадного крику; в той же час шипіння вогню, спів птахів чи шелест листя рятує від незвіданої тихої порожнечі. Люди хочуть тиші, однак у міру. | Entry #24202 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 2.50 | 2.40 (5 ratings) | 2.60 (5 ratings) |
- 1 user entered 1 "like" tag
- 2 users entered 22 "dislike" tags
- 3 users agreed with "dislikes" (6 total agrees)
+1 скільки рівень неспокою, який займає нішу, призначену для тиші | Syntax Англійська структура. Треба перекладати не як написано, а про що йдеться. | Andrii Serbovets | |
+2 Слух інстинктивно адаптується до всього, навіть до надсадного крику; в той же час шипіння вогню, спів птахів чи шелест листя рятує від незвіданої тихої порожнеч | Mistranslations В оригіналі йдеться не про це. | Andrii Serbovets | |
адаптується до всього | Mistranslations чіпляється за найменший шум, бо «fastens» | Andrii Serbovets No agrees/disagrees | |
| Темою століття, принаймні у розвинутих країнах, є те, що люди прагнуть тиші але не можуть її знайти. Ревіння дорожнього руху, безперервний гул телефонів, цифрові оголошення у автобусах та потягах, репет телевізорів навіть у пустих офісах безкінечно атакують та відволікають. Людська раса виснажує себе шумом та прагне до протилежного, шукаючи тиші чи то в диких умовах, чи в широкому океані, чи в інших схованках, сповнених спокою та концентрації. Алан Корбен, професор історії, пише зі свого притулку в Сорбонні, та Ерлінґ Кейґґ, норвезький дослідник, зі своїх пам’яток про окраїни Антарктики, куди вони обидва намагалися втекти. Проте, як містер Корбен вказує у «Території порожнечі», напевно не існує більше шуму ніж було раніше. До пневматичних шин, вулиці міст були переповнені оглушливим бряжчанням коліс з металевою оправою та кінських підков по кам’яному покриттю. До навмисного ізолювання в мобільних телефонах, автобуси та потяги розривалися від розмов. Продавці газет не залишали їхні видання у безшумній кучугурі, але рекламували їх на найвищих тонах, так само як і продавці вишні, фіалок, чи свіжої скумбрії. Театри та опери були хаосом схвалення, криків та свисту. Навіть у сільській місцевості селяни співали під час роботи. Зараз вони не співають. Зараз змінився не так рівень шуму, на який нарікали і в попередні століття, як рівень відволікання, яке займає простір, який міг би бути зайнятий тишею. Тут невиразно окреслюється інший парадокс, тому що коли тиша з’являється – в глибині соснового лісу, в голій пустелі, в зненацька спустілій кімнаті, – це часто виявляється швидше нервуючим ніж бажаним. Закрадається страх; вуха інстинктивно чіпляються за щось, чи то тріск вогнища, чи пташиний спів, чи шум листя. Щось, що врятує від незвіданої пустоти. Люди хочуть тиші, але не дуже. | Entry #23371 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 2.38 | 2.50 (4 ratings) | 2.25 (4 ratings) |
- 2 users entered 2 "like" tags
репет | Good term selection вдалий вибір слова | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
- 3 users entered 27 "dislike" tags
- 2 users agreed with "dislikes" (5 total agrees)
- 1 user disagreed with "dislikes" (1 total disagree)
зі свого притулку | Other стилістична помилка: з притулку... з пам'яток... | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
Зараз змінився не так рівень шуму, на який нарікали і в попередні століття, як рівень відволікання, яке займає простір, який міг би бути зайнятий тишею. | Other який... як... яке... який... займає... зайнятий... | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
| Проблема століття, принаймні у розвинених країнах, полягає в тому, що люди прагнуть до тиші і... не можуть її знайти. Рикання транспорту, безупинний вереск телефонів, гам автоматичних оголошень в автобусах і поїздах, телевізійні приймачі, що ревуть навіть в порожніх офісах, бомбардують і відволікають нас без перерви. Рід людський виснажує себе гомоном і тягнеться до будь-чого протилежного гомонові де завгодно - у пустелі, в океанському просторі або деінде: у сховищі, де можна заспокоїтись і зосередитись. Про це писали у своїх мемуарах професор історії Ален Корбін (Alain Corbin) і норвезький дослідник Ерлінг Кагге (Erling Kagge) (перший згадував про свій притулок у Сорбонні, другий - про відлюддя Антарктики, де обидва шукали укриття). Однак, як вказував пан Корбін у «Історії тиші», здавалося, що рівень шуму у схованці залишався без істотної зміни. Напередодні ери пневматичних шин міські вулиці були наповнені оглушливим ляском металевих ободів коліс та цокотом кінських підків по бруківці. Нім ми добровільно ізолювали себе один від одного завдяки мобільним телефонам, в автобусах та поїздах ще бриніла жива розмова. Продавці газет не кидали свої товари напризволяще в формі безмовних нагромаджень, але рекламували їх вголос максимально гучно; їм вторили продавці вишень, фіалок та свіжої скумбрії. Театри і опери лунали хаосом вигуків радості і глузливого насміху. Навіть у сільській місцевості селяни співали, якщо були зайняті нудною роботою. В цю епоху вони більш не співають. Що ж саме змінилося? Змінився не стільки рівень шуму, про який, бувало, скаржилися у попередні століття, скільки інтенсивність факторів, які відвертають увагу і займають терен, на якому могла б владарювати тиша. І ось здіймається новий парадокс: коли насправді домінує тиша, будь-де - у глибині соснового лісу, у голій пустелі, у зненацька покинутій кімнаті - результатом частіше буває деморалізація, ніж приємне відчуття. Закрадається жах, і вухо інстинктивно чіпляється за будь-що: сичання полум'я, пташиний поклик, шепотіння листя - що-небудь, що може врятувати його від цього незвіданого спустошення. Люди прагнуть до тиші, але не понадміру. | Entry #22357 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 2.33 | 2.33 (3 ratings) | 2.33 (3 ratings) |
- 1 user entered 1 "like" tag
- 3 users entered 22 "dislike" tags
автоматичних оголошень | Mistranslations | Anastasiia M No agrees/disagrees | |
рівень шуму у схованці залишався без істотної зміни | Mistranslations | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
| Тема віку, принаймні у розвинених країнах, полягає в тому, що люди жадають тиші та не можуть знайти нічого. Рекорд трафіку, безперервний звуковий сигнал телефонів, цифрові оголошення в автобусах і поїздах, телевізори, що розмивають навіть у порожніх офісах, - це нескінченна батарея та відволікання. Людський рід виснажує себе шумом і прагненням до своєї протилежності, будь то в дикій природі, в широкому океані або у деякому відступі, присвяченому спокоєм і концентрації. Ален Корбін, професор історії, пише з його притулку в Сорбонні та Норліанського дослідника Ерлінга Кагге від спогадів про відходи Антарктиди, де обидва намагалися втекти. І все-таки, як зазначає пан Корбін у "Історії тиші", можливо, немає більше шуму, ніж раніше. Перед пневматичними шинами міські вулиці були наповнені оглушливим гулом з металевих коліс та конями на камені. Перш ніж добровільна ізоляція на мобільних телефонах, автобуси та поїзди дзвонили з розмовами. Газети-продавці не залишали свої товари в німий купі, але рекламували їх у верхньому томі, як і продавці вишні, фіалки та свіжа скумбрія. Театр і опери - це хаос гуззах і баракерів. Навіть у сільській місцевості селяни співали, як вони кинулися. Вони не співають зараз. Що змінилося - це не стільки рівень шуму, про який також скаржилися попередні століття, але рівень відволікання, який займає простір, в якій може зазіхати тиша. Тут виникає ще один парадокс, адже коли воно впадає в глибину соснового лісу, в голу пустелю, в раптово звільненій кімнаті, це часто доводить неприємно, а не ласкаво просимо. Страх повзає; вухо інстинктивно кріпиться на щось, будь то пожежа або птах або дзвін листя, що врятує його від цієї невідомої порожнечі. Люди хочуть тиші, але не так багато. | Entry #22519 — Discuss 0 — Variant: Not specifiednone
Rating type | Overall | Quality | Accuracy |
---|
Entry | 1.13 | 1.00 (4 ratings) | 1.25 (4 ratings) |
- 6 users entered 28 "dislike" tags
- 3 users agreed with "dislikes" (13 total agrees)
+1 Норліанського дослідника Ерлінга Кагге від спогадів про відходи Антарктиди, де обидва намагалися втекти. | Syntax This looks like machine translation | Iryna Khramchenko | |
Антарктиди | Mistranslations Антарктида - це тільки частина Антарктики. | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
Перш ніж добровільна ізоляція на мобільних телефонах | Mistranslations | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
+2 Газети-продавці не залишали свої товари в німий купі, але рекламували їх у верхньому томі, як і продавці вишні, фіалки та свіжа скумбрія. | Mistranslations Виглядає як машинний переклад о_О | Andrii Serbovets | |
рекламували їх у верхньому томі, як і продавці вишні, фіалки та свіжа скумбрія. | Inconsistencies | Diana Popova No agrees/disagrees | |
це часто доводить неприємно, а не ласкаво просимо. | Mistranslations | Svitlana Matvieieva No agrees/disagrees | |
| | | | | X Sign in to your ProZ.com account... | | | | | | ProZ.com translation contestsProZ.com translation contests offer a fun way to take a break from your normal routine while testing and honing your skills with fellow translators.
ProZ.com Translation Contests. Patent pending. |